Калуські податківці провели «гарячу лінію» щодо застосування РРО чи ПРРО платниками єдиного податку

В Калуській ДПІ ГУ ДПС в Івано-Франківській області нещодавно відбулась «гаряча лінія» з питань декларування активів фізичних осіб та застосування РРО чи ПРРО платниками єдиного податку. 

На запитання громадян та платників податків відповідала заступник начальника Калуської ДПІ ГУ ДПС в Івано-Франківській області Ольга Будзан. 

Надаємо відповіді на запитання, з якими зверталися платники податків. 

Питання: Чи всі підприємці – платники єдиного податку мають застосовувати касові апарати в 2023 році? 

Відповідь: Підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі проведення готівкових розрахунків зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, крім спрощенців першої групи і фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі та продукти власного підсобного господарства. Крім того, підприємці платники єдиного податку, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов'язані застосовувати РРО. 

Питання: Як підприємець може отримати програмний РРО? 

Відповідь: Отримати програмне забезпечення від Державної податкової служби можуть усі користувачі за власним бажанням та безкоштовно. Уся актуальна інформація щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форм електронних документів для них, які застосовуються користувачами для реєстрації чи перереєстрації або ж скасування реєстрації ПРРО, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО». 

Запитання: Чи потрібно подавати одноразову декларацію за будинок, який був отриманий у спадок від діда? 

Відповідь:Відповідно до норм Податкового кодексу, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок або подарунок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, до яких відноситься, зокрема дідо, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації. 

Запитання: В який термін необхідно сплатити суму недоплати збору з одноразового декларування у разі подання уточнюючої декларації? 

Відповідь: Якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, то суму Збору в розмірі такої різниці необхідно сплатити протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.