Закон України № 4536: Нові строки подання Податкових розрахунків, оновлені вимоги до нотаріусів, податкова знижка для УБД, сплата єдиного внеску, розширення підстав для анулювання ліцензій

03 вересня 2025 року опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Зокрема, законом передбачено:

По-перше, пункт 51.1 статті 51 Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Відтепер податкові агенти та платники єдиного внеску (крім ФОПів та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність) зобов’язані подавати податковий розрахунок щомісяця. Для ФОПів і самозайнятих осіб розрахунок подається щокварталу, але з розбивкою по місяцях. (з 1 січня 2026 року).

По-друге, підпункт 70.16.1 статті 70 ПКУ встановлює нові строки подання інформації про прийняття чи звільнення працівників. Для юридичних осіб, органів влади та податкових агентів – протягом 20 календарних днів після місяця. Для ФОПів і самозайнятих – протягом 40 календарних днів після кварталу (з 1 жовтня 2025 року).

По-третє, розширено коло платників, які можуть скористатись податковою знижкою. Абзац перший підпункту 166.3.9 ПКУ тепер доповнено словами: «учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни». Тобто, з 1 жовтня 2025 року набуває чинності нова податкова пільга – компенсація частини витрат на оренду житла для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Пільга дозволяє повертати частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (з 1 жовтня 2025 року).

По-четверте, статтю 168 ПКУ доповнено новим підпунктом 168.1.11 ПКУ. Відповідно до якого військовополонені, які отримують винагороду за працю у таборах, установах виконання покарань та СІЗО, відображаються у податковому розрахунку без деталізації по кожній особі.  Зазначається лише загальна сума нарахованих доходів і утриманого податку (з 1 жовтня 2025 року).

По-п’яте, змінено правила подання інформації нотаріусами:

- абзац другий пункту 172.4 статті 172 ПКУ викласти в такій редакції – державні нотаріуси звітують щомісяця, приватні – щокварталу (з розбивкою по місяцях). Інформація включає договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами із зазначенням вартості договорів і сум сплаченого податку у розрізі кожного договору;

- абзаци п’ятий і шостий п. 173.4 ПКУ передбачають, що обов’язок звітувати покладається також на суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь у їх укладенні. Вони повинні подавати податковий розрахунок за формою, передбаченою підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, але лише за умови, якщо рухомого майна, яке є предметом біржової угоди, визначено оціночну вартість та сторони надали документальне підтвердження про сплату податку.  

Такі суб’єкти господарювання подають податковий розрахунок з різною періодичністю:

· юридичні особи – щомісяця;

· фізичні особи-підприємці – щокварталу.

- відповідно п. 174.4 Державні нотаріуси (державні нотаріальні контори) за місцем свого розташування, а також у сільських населених пунктах – уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування, зобов’язані щомісяця подавати до контролюючого органу інформацію за формою податкового розрахунку. У такій інформації зазначаються дані про:

o   усі видані свідоцтва про право на спадщину;

o   інші відомості, передбачені податковим розрахунком, подання якого вимагає підпункт "б" пункту 176.2 статті 176 ПКУ.

- Приватні нотаріуси подають аналогічну інформацію щокварталу, із розбивкою по місяцях звітного кварталу.

- У тому ж порядку нотаріуси подають інформацію і про посвідчені ними договори дарування.

Щоквартальна звітність з 1 січня 2026 року.

По-шосте, уточнено підпункт «б» п. 176.2 статті 176 ПКУ. Зокрема, абзац перший підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 замінити чотирма новими абзацами такого змісту:

ФОПи та самозайняті подають податковий розрахунок щокварталу з розбивкою по місяцях.
Інші податкові агенти – щомісяця.
Важливо: такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду (з 1 січня 2026 року).
По-сьоме, частина шоста статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" передбачає, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 цієї статті:

звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, якщо роботодавець, зокрема резидент «Дія Сіті», сплатив за них страховий внесок у розмірі не менше мінімального;
можуть самостійно сплачувати єдиний внесок, якщо роботодавець сплатив менше мінімального страхового внеску за місяці звітного періоду.
При цьому:

база нарахування, яку визначає особа самостійно, не може перевищувати максимальну величину бази, встановлену законом;
сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.
 (з 1 жовтня 2025 року).

По-восьме, Законом № 4536 передбачено, зокрема, що статтю 42 Закону України 3817 доповнено частинами тринадцятою і чотирнадцятою, якими встановлено:

Для суб’єктів господарювання з найманими працівниками (юридичних осіб та ФОП з працівниками), що отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним:

· розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

· якщо всі місця роздрібної торгівлі (АЗС чи магазини) розташовані поза межами обласних центрів, м. Києва та м. Севастополя – на відстані від 50 км та при площі торговельного залу до 500 м², такий розмір має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Для фізичних осіб-підприємців без найманих працівників, які отримали зазначені ліцензії:

· розмір загального місячного оподатковуваного доходу має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

· для торговельних точок, що знаходяться за межами обласних центрів (умови аналогічні до наведених вище), цей розмір має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі невиконання цих вимог протягом трьох повних календарних місяців поспіль факт порушення, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті, є підставою для анулювання ліцензії (пункти 49 та 50 частини другої статті 46 Закону 3817).

(з 1 жовтня 2025 року).

По-дев’яте, однією з новацій Закону України № 4536 є зміни до Податкового кодексу України щодо коригування місцевих податків у бік зменшення протягом року. Відповідно до доповненого підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою або військово-цивільною адміністрацією рішення про зміни до раніше встановлених ставок податків і зборів або надання пільг, ставки можуть бути зменшені до 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан.

Ці зміни спрямовані на уніфікацію строків подання інформації, підвищення прозорості та врахування потреб окремих категорій громадян.