Основні зміни з податку на доходи фізичних осіб

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23.05.2020 року внесено зміни до Податкового кодексу в частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно із прийнятими змінами до п.п. 164.2.2 ПКУ, фізичним особам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи не потрібно подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО. Нагадаємо, раніше, якщо громадянин отримував суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи, він зобов'язаний був включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені Податковим кодексом податки та збори.

Також, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід у вигляді сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Це передбачено змінами в п.п. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ.

Зазнав змін і п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ. Відтепер, фізичні особи зможуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки у разі прощення основної суми боргу за іпотечними кредитами до закінчення строків позовної давності. До внесення змін  розстрочку можна було отримати і в разі прощення суми процентів.

Також, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.04 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (зміни пп. 165.1.27 «в» ПКУ).

Законом України № 466 внесено зміни до п.166.2 ПКУ в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки. Даний пункт викладено в такій редакції: «до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених у п.п. 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом».

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначатиме в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Також з 23.05.2020 року главу 11 Податкового кодексу доповнено статтею 119¹, якою передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків. Зокрема, за порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії передбачено накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

Штраф у розмірі 680 гривень буде застосовуватися і до суб'єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) за порушення ними порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості (пп.170.1.6 ПКУ). У разі вчинення нотаріусом чи рієлтером повторного аналогічного порушення, до них буде засновано штраф в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Внесеними змінами до пп. 170.2.2 Податкового кодексу доповнено перелік операцій, які відносяться до продажу інвестиційного активу. Тепер до продажу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав у разі зменшення статутного капіталу такого емітента.

Крім того, змінами передбачено, що у разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов'язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

- у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

- у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестиційного активу, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, або у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Уточнено також п.п. 170.2.6 ПКУ щодо врахування витрат за операціями із цінними паперами і деривативами. Зокрема, витрати не враховуватимуться при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами, якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Також змінами передбачено, що якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Також, з 23.05.2020 року внесено зміни до окремих підпунктів п.170.5 ПКУ «Оподаткування дивідендів». Зокрема, відтепер п.п.170.5.3 ПКУ викладено в такій редакції: «Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 57.11.4 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. Зазнав змін і  п.п. 170.5.4 ПКУ, зокрема тепер він викладений у редакції «Доходи, зазначені в пункті 170.5 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 (18%), 167.5.2 (5%) і 167.5.4 (9%) пункту 167.5 статті 167 ПКУ».

Змінено п.п. 170.11.1 ПКУ в частині оподаткування іноземних доходів. Згідно нової редакції «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 статті 170, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170».

Згідно попередньої редакції платники включали до загального річного оподатковуваного доходу прибуток від операцій з інвестиційними активами та прибуток контрольованих іноземних компаній та не включали доходи, визначені п.п. 165.1.27 ПКУ (суми страхових виплат, тощо.).

Також Законом №466 внесено зміни до пп. 172.1 статті 172 Податкового кодексу. Зокрема до переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб включено об’єкти незавершеного будівництва. Підпункт 172.1 ст. 172 викладено так «дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається».

Також змінами уточнено, що дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об'єктів нерухомого майна.

З 23 травня цього року змінюється порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна (п.173.2 ст.173 Податкового кодексу). Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. А дохід, отриманий від продажу (обміну) третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. Нагадаємо, що як і раніше не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

Також змінено розмір штрафів, передбачених ст. 119 Податкового кодексу. Зокрема, за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення передбачено накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу. Також штраф, не застосовується у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Також, Законом №466 внесено зміни до ст.102 ПКУ «Строки давності та їх застосування». Зміни діятимуть з 01.01.2021 року в частині термінів проведення перевірок. Зокрема, контролюючий орган, матиме право проводити перевірки податкових зобов'язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв'язку з трудовими відносинами не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.