Чи може суб’єкт господарювання повернути кошти, сплачені за ліцензії на виробництво, оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального, у ра

Чи може суб’єкт господарювання повернути кошти, сплачені за ліцензії на виробництво, оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального, у разі отримання відмови у її видачі?

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» крім окремих його норм, зокрема, ст.ст. 34, 35 розділу VІ «Державні реєстри» Закону № 3817, які набирають чинності та вводяться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Статтями 3 та 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензії на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального видаються за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Ліцензії або рішення про відмову у їх видачі видаються заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, у терміни, встановлені Законом № 481. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені передбачені ст. 43 ПКУ. Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Отже, для повернення коштів, сплачених за ліцензії, у разі отримання відмови у її видачі, суб’єкт господарювання повинен подати заяву про повернення коштів, в якій додатково зазначити код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення плати за відповідну ліцензію, та, за наявності, копію рішення про відмову у видачі ліцензії.