З якого моменту підприємці - платники єдиного податку другої – четвертої груп не зобов’язані вести облік товарних запасів у разі відмови від здійснення продажу товарів, які підлягають обов’язковому веденню такого обліку, якщо ними одночасно здійснювався п

З якого моменту підприємці - платники єдиного податку другої – четвертої груп не зобов’язані вести облік товарних запасів у разі відмови від здійснення продажу товарів, які підлягають обов’язковому веденню такого обліку, якщо ними одночасно здійснювався продаж товарів іншого асортименту?

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що  обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації регламентовано положеннями п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до якого суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку, не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію категорії товарів, зазначених у п. 12 ст. 3 Закону № 265, то на нього не поширюється обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Враховуючи викладене, обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку, який не зареєстрований платником ПДВ зникає в момент вибуття останньої одиниці товару, яка передбачає ведення такого обліку.