Чи подає податкову декларацію екологічного податку суб’єкт господарювання, який отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовини в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, але не здійснював викидів забруднюючих речовини з дати отримання таког

Чи подає податкову декларацію екологічного податку суб’єкт господарювання, який отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовини в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, але не здійснював викидів забруднюючих речовини з дати отримання такого дозволу (не мав об’єктів оподаткування)?

Податковим кодексом України передбачено віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі − дозвіл на викиди), виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.        

Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302).       

Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 розд. «Загальні питання Порядку). Тобто підставою для отримання дозволу на викиди є наявність у суб’єкта господарювання об’єкта, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші − об’єкта обчислення екологічного податку.        

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ (п. 250.9 ст. 250 ПКУ).        

Підставою для виникнення у суб’єкта господарювання податкових зобов’язань з нарахування та сплати податку є наявність об’єкта оподаткування.        

Разом з тим суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів та подавати податкові декларації екологічного податку.