Чи повинен комісіонер нараховувати ПДВ при отриманні компенсації від комітента за придбанні для нього брокерські послуги, послуги перевезення та інші подібні послуги, здійсненні в межах договору комісії, якщо постачальниками таких послуг є неплатники ПДВ?

Чи повинен комісіонер нараховувати ПДВ при отриманні компенсації від комітента за придбанні для нього брокерські послуги, послуги перевезення та інші подібні послуги, здійсненні в межах договору комісії, якщо постачальниками таких послуг є неплатники ПДВ?

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ. 

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).

Отже у комісіонера постачанням послуг вважається операція з передачі комітенту результатів послуг (наприклад, брокерських, транспортних), придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.

Крім того, згідно зі ст. 1013 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ є об’єктом оподаткування. Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії (у тому числі передача від комісіонера до комітента результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента), є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

         дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
         дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. 

Отже, на дату першої події комісіонер має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, порядок визначення якої регулюється ст. 188 ПКУ, зокрема із договірної (контрактної) вартості послуг та незалежно від того, що постачальниками послуг, що передаються комітенту, є неплатники ПДВ.