Як заповнюється додаток 1 до податкової декларації екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, у разі перевищення фактичного обсягу цих викидів 500 тонн?

Як заповнюється додаток 1 до податкової декларації екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, у разі перевищення фактичного обсягу цих викидів 500 тонн?

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів,  під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Пунктом 240.7 ст. 240 Податкового кодексу встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів, одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів двоокису вуглецю. 

У наступних звітних (податкових) періодах, що настають після перевищення величини граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, податкові зобов’язання обчислюються за об’єктом оподаткування екологічним податком за двоокису вуглецю, що відповідає фактичному обсягу викидів двоокису вуглецю.

Платник екологічного податку за двоокис вуглецю самостійно визначає граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, сукупно по всім відокремленим структурним підрозділам, якими здійснюються викиди на окремих джерелах забруднення, для чого використовує принцип розподілу зазначеного обсягу викидів між своїми відокремленими структурними підрозділами, що має бути зафіксовано в розпорядчому документі облікової політики підприємства.

При цьому для декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за двоокис вуглецю складається окремий додаток 1 до податкової декларації екологічного податку по кожному джерелу забруднення.

Викиди двоокису вуглецю належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями передбачено виконання інвентаризації за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Таким чином, платникам слід керуватися п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяви про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю 500 тонн за рік сумарним обсягом викидів двоокису вуглецю. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів двоокису вуглецю, у яких відбудеться перевищення граничного обсягу.

До досягнення у звітному (податковому) періоді або звітних (податкових) періодах поточного року граничного обсягу викидів двоокису вуглецю податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю, які здійснюватимуться платником у поточному році, не виникають.

Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації. При цьому для декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за двоокису вуглецю складається окремий Додаток 1 по кожному джерелу забруднення.

У першому звітному (податковому) періоді коли відбулось перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, платники при декларуванні податкових зобов’язань з екологічного податку за двоокис вуглецю за період, у якому відбулося таке перевищення, у групі рядків 4 - 4.n (де n – порядковий номер рядка) Додатка 1 зазначають:

у колонці 2 рядків 4.n «код забруднюючої речовини» – визначений відповідно до додатка 7 Декларації код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення – 243.4.001;

у колонці 3 рядків 4.n «фактичний обсяг викидів» – обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою оподаткування екологічним податком за двоокису вуглецю за звітний (податковий) період, обчислений як різниця між фактичним обсягом викидів двоокису вуглецю за звітний (податковий) період та граничного обсягу викидів двоокису вуглецю (у наступних звітних (податкових) періодах у колонці 3 рядків 4.n зазначається фактичний обсяг викидів двоокису за відповідні звітні (податкові) періоди);

у колонці 4 рядків 4.n «ставка податку» – ставку екологічного податку за двоокис вуглецю встановлену п. 243.4. ст. 243 Податкового кодексу;

у колонці 5 рядків 4.n «величина» – суму податкового зобов’язання з екологічного податку за двоокис вуглецю, обчислену як добуток між фактичним обсягом викидів двоокису (колонка 3 рядка 4.n) та ставкою екологічного податку за двоокис вуглецю (колонка 4 рядка 4.n);

у колонці 5 рядка 4 «величина» – величину податкового зобов’язання з екологічного податку за двоокис вуглецю за звітний (податковий) період, визначену як сума рядків 4.n колонки 5.