Чи має право ФОП – турагент обрати другу групу платника єдиного податку у разі здійснення діяльності на підставі агентських договорів, укладених з туроператорами – не платниками ЄП?

Як інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України  платниками єдиного податку другої групи можуть бути підприємці, які надають послуги, в т. ч. побутові, платникам єдиного податку або населенню, здійснюють виробництво або продаж товарів у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб, або кількість найманих працівників не перевищує 10 осіб

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року.

Водночас не можуть бути платниками єдиного податку другої групи підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.   

Також слід зазначити, що відповідно до частин 1-3 статті 295 Господарського кодексу України – комерційна посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг СГ при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання, який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови та розмір винагороди комерційному агенту, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець, яка здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів, не є комерційним агентом, тобто не має повноважень укладати агентські договори відповідно до вимог статті 295 Господарського кодексу України та не має права при наданні посередницьких послуг туроператорам – не платникам єдиного податку обирати другу групу платників єдиного податку.