З гостинцями від святого Миколая завітали до Залучанського дитячого будинку-інтернату податківці

Вихованці Залучанського дитячого будинку інтернату, які і усі діти, понад усе люблять подарунки, з нетерпінням очікують гостей та, звичайно, вірять в дива. Тож з гостинцями від святого Миколая до них завітали заступник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Наталія Зікрата, голова Ради Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників державної податкової служби Володимир Сірецький та представник профспілкової організації Оксана Николин.

На подвір’ї гостей зустрічає директор Микола Сухолиткий, який працює на цій посаді уже 10 років. Микола Васильович з гордістю показує гостям доглянуту територію та чистенькі відремонтовані приміщення: тут і дитячі кімнати, й ігрові зали, є власні пекарня та пральня, є навіть невелика ферма, тож діти щодня п’ють свіженьке молоко. “А як ви думали? - каже пан Сухолиткий, - ці дітки повинні мати все, що й інші діти, поки живу, буду робити для них все можливе й неможливе. Вони тут усі наші”. І таких “наших” наразі тут перебуває більше сотні з різних областей України і у кожного – своя історія, своя боротьба з невиліковною хворобою, а ще - безмежна любов до життя та до світу.

З великою теплотою розповідає Микола Васильович про кожного вихованця, переймається їхнім здоров’ям, тішиться успіхами. А вони, як маленькі пташенята, туляться до нього, до вихователів й відкривають перед ними свої маленькі зболені серця.

Гості в дитячому будинку – це справжня подія для дітей. Тут їм завжди раді, світяться маленькі оченята, дітлахи з задоволенням приймають гостинці та щиро дарують відвідувачам свої, виготовлені з допомогою вихователів, малюнки та витинанки, кому вдається, пробують співати та танцювати, охоче фотографуються.. та запитують: “А коли ще приїдеш? Скоро? Завтра?”

“Ми обов’язково повернемося сюди, і ще не раз, - обіцяє заступник начальника обласної податкової служби Наталя Зікрата. – Ваших вихованців ми вже не забудемо ніколи та охоче допомагатимемо їм. Але насправді, ці діти дають нам значно більше: вони вчать любити нас життя таким, як воно є, змушують переосмислити цінності та ставати добрішими”.

“А загалом творити добро, кожному під силу, каже Володимир Сірецький, - варто лише захотіти. Стати, бодай раз на рік, для когось святим Миколаєм, подарувати нужденному частинку свого серця та віру в дива, це і є наш найбільший обов’язок перед собою та Всевишнім”.