Основні зміни з податку на прибуток підприємств

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу щодо адміністрування податку на прибуток.

Відповідно до прийнятих змін, розширюється коло платників податку на прибуток. Зокрема, з 23.05.2020 року до платників додано юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – при виплаті нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України.

З 01.01.2021 року платниками також будуть і юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Також з 01.01.2021 року платниками податку на прибуток будуть спрощенці-юридичні особи при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39² та розд. III ПКУ.

В новій редакції викладено підпункт 133.2.2 ПКУ, зокрема до платників податку – нерезидентів, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток.

При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 ПКУ, зокрема дивідендів у вигляді:

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- суми заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки".

Змінено розмір прибуткового критерію для застосування різниць з розд. III ПКУ і річного звітного періоду. Зокрема, згідно з підпунктом 134.1.1 ПКУ платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 мільйонів гривень, можуть не коригувати бухгалтерський фінансовий результат на різниці, передбачені розд. III ПКУ (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років), для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Але лише за умови, що такий платник податку про прийняте рішення зазначить у податковій звітності і повідомить про нього податковий орган у декларації за перший рік, у якому його дохід не перевищив 40 мільйонів гривень.

Раніше, для того щоб не застосовувати різниці з розд. III ПКУ (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років), дохід платника не повинен був перевищувати 20 мільйонів гривень.

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

Підпунктами 134.1.6 та 134.1.7 ПКУ додано нові об’єкти оподаткування податком на прибуток: 

- дохід, отриманий від азартних ігор з використання гральних автоматів (п.п.134.1.6 ПКУ);

- скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об’єктів оподаткування та у разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об'єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії (дана норма діятиме з 01.01.2021 року). До об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 ПКУ, застосовується основна ставка податку – 18%.

Змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні - 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків (пункт 136.3. ПКУ).

З 01.01.2021 року встановлено річний звітний період для таких платників податку, зокрема (п. 137.5 ПКУ):

- у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень;

- фізичних осіб-підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;

- юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;

- суб'єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному новою статтею 39² та розд. III ПКУ.

Також, з 01.01.2021 року діятиме новий пункт 137.9 ПКУ, яким визначено особливості розрахунку суми податку на прибуток, що сплачується контролюючою особою контрольованої іноземної компанії. Так, сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов'язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.

Збільшено вартісний критерій для визнання основних засобів у податковому обліку. Зміни внесено до підпунктів 14.1.138 та 138.3.3 ПКУ. Відтепер об’єктом основних засобів для цілей податкового обліку вважатиметься об’єкт вартістю понад 20 000 гривень, а не понад 6 000 грн та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік (підпункт 14.1.138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за всіма методами амортизації.

Також додано абз. третій до п.п. 138.3.1 ПКУ, яким визначено, що амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією

З 01.01.2021 року пункт 140.2 статті викладено у новій редакції, яким передбачено, що якщо сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до ПСБО та/або МСФЗ, до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), визначеними в пункті 140.1 ПКУ, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного періоду нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного періоду. Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу "витягнутої руки" згідно із статтею 39 ПКУ.

Запровадження новим пунктом 43¹ підрозділу 4 розд. ХХ ПКУ прискореної амортизації основних засобів на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року для об’єктів основних засобів:

- четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи - 2 роки;

- третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи - 5 років.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

- введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

- не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації;

- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Викладено у новій редакції пункт 139.2 ПКУ,  яким визначатиметься  резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до ПСБО або МСФЗ;

- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до ПСБО або МСФЗ;

- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 ПКУ.

Також в новій редакції викладено підпункт 140.5.11, а також додано нові підпункти 140.5.15 та 140.5.5¹ ПКУ. Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

- на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (підпункт 140.5.11 ПКУ);

- на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (підпункт 140.5.15 ПКУ)

- на суму 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт, послуг (крім контрольованих операцій відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь окремо визначених ПКУ нерезидентів (підпункт 140.5.5¹ ПКУ).

Не збільшить  фінансовий результат до оподаткування сплата банком обов’язкових зборів, а  також сплата платниками податку інших платежів, які є обов’язковими для проведення професійної діяльності (підпункт 140.5.9 ПКУ).