З якої дати платник податку на прибуток, який за підсумками звітного року перевищив 40 млн. грн. застосовує мінімально допустимі строки амортизації ОЗ з метою проведення коригування фінансового результату до оподаткування?

опубліковано 08 квітня 2026 о 08:11 Розділ: Новини

З якої дати платник податку на прибуток, який за підсумками податкового (звітного) року перевищив 40 млн. грн. застосовує мінімально допустимі строки амортизації ОЗ з метою проведення коригування фінансового результату до оподаткування: з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта ОЗ; з дати виникнення обов’язку застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування?

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, п.п. 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку. 
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку. 
Отже, для нарахування амортизації у податковому обліку та проведення коригування фінансового результату до оподаткування, платник податку на прибуток застосовує мінімально допустимі строки амортизації основних засобів з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта основних засобів.