Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок), як визначено Податковим кодексом України (ПКУ), є фізичні та юридичні особи, у т. ч. нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ). Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
База оподаткування – загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у т. ч. його часток.
Порядок обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб визначений у підпунктах а) – г) п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
При цьому, ПКУ встановлено, що за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності, зокрема юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує:
- 300 квадратних метрів (для квартири)
та/або
- 500 квадратних метрів (для будинку),
сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а) – г) п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 тис. грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п. 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Отже, юридичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої для квартири перевищує 300 кв. м, а для будинку 500 кв. м повинен додатково платити 25 тис. грн на рік за кожен такий об’єкт.
Важливо!
Оскільки п.п. 266.7.11 ПКУ визначає збільшення суми податку за кожен об’єкт житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та 500 кв. м (для будинку), то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності платника податку.