Чи зобов’язані платники податку на прибуток – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові

опубліковано 06 березня 2025 о 08:06 Розділ: Новини

Чи зобов’язані платники податку на прибуток – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації подавати Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ та Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ у складі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік?

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України  мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими підпунктами 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ та зазначається у Додатку МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація). Розрахунок різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок зазначається в Додатку МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації.
Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (абзац сьомий п. 38 прим. 1.2. ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2. ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи (абзац восьмий п. 38 прим. 1.2. ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 (абзац шостий п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацами другим – третім п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 .
Наказом № 309 затверджені, зокрема, перелік територій активних бойових дій (частина друга розд. І) та тимчасово окупованих Російською Федерацією (розд. ІІ).
Таким чином, платники податку на прибуток – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, внесених до Переліку територій повинні подавати Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ та Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ у складі Декларації за 2023 рік, які є її невід’ємною частиною.
При цьому якщо платник має підстави не нараховувати та не сплачувати МПЗ за 2023 рік (п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), він подає Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ та Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ у складі Декларації за 2023 рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).