Коли суб’єкт господарювання повинен сплатити орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки державної/комунальної власно

опубліковано 21 лютого 2025 о 08:38 Розділ: Новини

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Розділом V Закону № 161 визначено порядок зміни, припинення та поновлення договору оренди землі.

Зокрема, ст. 30 Закону № 161 встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (частина третя ст. 653 ЦКУ).

Право користування земельною ділянкою згідно зі ст. 126 ЗКУ оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).

Таким чином, якщо органом місцевого самоврядування прийнято рішення про внесення змін (щодо площі, розміру орендної плати) до умов договору оренди землі (або поновлення договору оренди землі), то податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на підставі нових умов договору оренди землі виникають у суб’єкта господарювання після внесення відповідних змін до договору оренди землі, погоджених сторонами такого договору, та їх державної реєстрації у визначеному законодавством порядку.