Чи можуть банки списати кошти з рахунків платників податків, які мають податковий борг, на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів та яким чином?

опубліковано 19 березня 2024 о 08:19 Розділ: Новини

Банки можуть списати кошти з рахунків платників податків, які мають податковий борг, на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, ініційованої контролюючим органом або органом державної виконавчої служби. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Таке списання коштів здійснюється відповідно до розд. ІV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.

Нагадаємо, що відповідно до абзацу першого п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи (абзац четвертий п. 95.5 ст. 95 ПКУ).

На підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків в рахунок погашення податкового боргу контролюючий орган ініціює стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, доставленої самостійно представником контролюючого органу або надісланої рекомендованим листом.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника визначений розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.