Адміністративний арешт майна платника податків: зміст та підстави застосування

опубліковано 29 січня 2024 о 09:53 Розділ: Новини

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. 

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: 

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); 

нерезидент розпочинає або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.