Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у фізичної особи (поручителя), якщо юридична особа (боржник) повертає їй суму боргу, яку за договором поруки фізична особа (поручитель) перерахувала банку (кредитору)?

опубліковано 02 травня 2023 о 11:21 Розділ: Новини

У разі якщо юридична особа (боржник) сплачує кошти фізичній особі (поручителю), яка виконала перед кредитором (банком) обов’язок боржника за договором поруки, то суми сплачених коштів оподатковуються податком на доходи фізичних осіб як інший дохід на загальних підставах. Про це повідомляють в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. 

Нагадаємо, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. 

Згідно з частиною першою ст. 546 ЦКУ виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

При цьому, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (частина перша ст. 553 ЦКУ). Після виконання поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов’язок боржника. До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина перша та друга ст. 556 ЦКУ).

Таким чином, у разі якщо відповідно до договору поруки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто відбувається заміна кредитора, то доходу у розумінні Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у нового кредитора не виникає.

Разом з тим, кредитор – це, зокрема фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника (п.п. 14.1.95 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. 

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ.