Про новації податкового законодавства податківці розповіли платникам курортної зони в місті Яремче Розділ: Новини

В місті Яремче відбулась зустріч керівництва податкової служби області з представниками бізнесу курортної зони Прикарпаття. В заході взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Наталія Зікрата, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Михайло Князевич, заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Ігор Кравець, головний державний інспектор управління електронних сервісів Андрій Кріцак, а також перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Яремчанської міської ради Роман Якубовський.    

Під час заходу податківці розповіли про новації податкового законодавства, зокрема при проведенні яких розрахунків необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій, хто зобов’язаний вести облік товарних запасів, про Закон України від 30.11.2021 № 1914, відомий як проєкт закону №5600, який вносить зміни до системи оподаткування сільгоспвиробників та фермерів, операцій з продажу нерухомості, акцизного податку. Крім того обговорювались питання щодо сплати туристичного збору та податку на доходи фізичних осіб.

Заступник начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Наталія Зікрата зауважила, що Верховна Рада на позачерговому засіданні не відтермінувала застосування касових апаратів для фізичних осіб-підприємців, однак Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1359 дещо зменшила коло платників, які мають використовувати РРО.     

Ігор Кравець більш детально розповів про норми Постанови, зокрема зазначив, що уряд звільнив підприємців, що здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів), від обов'язкового застосування РРО, але із застосуванням КОРО та РК, при умові не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій 167 розмірів мінімальної заробітної плати, який у 2022 році дорівнює 1 085 500 гривень. Також уточнив, що виключення не застосовуються, якщо роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті в якому також здійснюється реалізація підакцизної продукції чи одночасно здійснюється дистанційна торгівля або сільською радою прийнято рішення про обов'язкове застосування РРО. Крім того зауважив, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, які можна буде провадити без РРО, у 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів чи надання послуг) встановили для такої діяльності як роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також с/г товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва та роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села. А ось 500 тис. гривень на один суб'єкт господарювання стане з 01.01.2022 р. граничною сумою для роботи без РРО для таких бізнесів як роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі, що розташовані за межами стаціонарних приміщень, роздрібна торгівля на ринках, ярмарках, за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, тощо.

 

Водночас зауважив посадовець, що підприємці – спрощенці на другій, третій та четвертій групі, які здійснюють розрахункові операції за межами території села зобов’язані використовувати касові апарати.   

Також посадовець додав, що внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) і доповнено їх новим реквізитом – штриховим кодом марки акцизного податку на алкогольні напої, який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством. Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи – горілка, вино, сигарети, а вимагає зазначати в чеках РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) методом ручного введення, для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Ігор Кравець розповів і хто з підприємців з 26 листопада зобов’язаний вести облік товарних запасів за новими правилами, Порядок ведення, якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року № 496.

Вести такий облік залежить від того чи проводить підприємець розрахункові операції в розумінні закону про РРО та від системи оподаткування та групи підприємця. Зокрема, зобов’язані вести облік товарних запасів підприємці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів та перебувають на загальній системі оподаткування чи на єдиному податку 3-ої групи за ставкою 3%, тобто, платники ПДВ, або ж підприємці на єдиному податку будь-якої групи, які торгують технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами, виробами медичного призначення (крім ветеринарних препаратів), ювелірними і побутовими виробами з дорогоцінних металів та каміння.

Перед початком ведення форми обліку товарних запасів підприємцю необхідно скласти опис залишків товарів, наявних у нього на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів. І на підставі цього опису підприємцем вноситься перший запис до Форми обліку. Якщо ж залишків товару не має, то і запису такого робити не потрібно. В подальшому записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Якщо підприємець має декілька торгових точок або місць продажу товарів, він повинен вести товарний облік на кожному такому місці.

Також посадовець звернув увагу, що за реалізацію не облікованих товарів або за ненадання під час перевірки Форми обліку та первинних документів на всі товари, що не реалізовані, але знаходяться у місці продажу підприємці несуть відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на сьогодні це 170 грн, а з 2022 року – у розмірі вартості не облікованих товарів.

Крім того, Ігор Кравець зупинився на контрольно-перевірочних заходах та дотриманні суб’єктами господарювання податкового та трудового законодавства.

Про порядок реєстрації програмних РРО представникам бізнесу детально розповів Андрій Кріцак. Податківець зазначив, що реєстрація програмного РРО здійснюється за заявою платника, що подається в електронній формі за основним місцем обліку через Електронний кабінет з використання цифрового підпису. При цьому, податківець акцентував увагу, що при реєстрації  ПРРО у заяві за формою 1-ПРРО важливо правильно заповнити адресні дані, так як зазначено у ф.20-ОПП. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.   

Андрій Кріцак зауважив, що платники, які бажають зареєструвати програмні РРО можуть отримати інформаційну підтримку в податковій службі. За допомогою можна звертатись до Центрів обслуговування платників за місцем реєстрації.

Михайло Князевич розповів про новації передбачені Законом України №1914, відповідно до якого з метою більш ефективного адміністрування місцевих податків контролюючий орган має право розкриття інформації органам місцевого самоврядування і про боржників – фізичних осіб, наразі розкривається інформація лише щодо юридичних осіб. Також посадовець додав, що тепер передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків.

Посадовець зауважив, що з новацій законом також передбачено право контролюючого органу надсилати запити у випадку виявлення фактів, які можуть свідчити про потенційне порушення із обґрунтуванням таких фактів.

Окрім того, Михайло Князевич розповів і про зміни в оподаткуванні продажу нерухомості.

Далі в ході заходу обговорили і наповнення бюджетів місцевих громад. "Питання сплати податків і зборів до місцевих бюджетів громад залишається на контролі податкової служби. Під особливу увагу податківців в курортній зоні потрапляють в першу чергу суб’єкти господарювання, які надають готельно-ресторанні послуги з незначною кількістю найманих осіб, тобто персоналу необхідного для обслуговування діяльності готельних та ресторанних комплексів, - зазначила Наталія Зікрата. – Також ми провели аналіз щодо сплати туристичного збору, і в основному ця сума становить 10 % завантаженості готелю туристами, при реальній середньорічній їх завантаженості 40-45 %, що є вкрай неадекватною сплатою». Крім того, посадовець нагадала, що підприємці – власники готелю, при сплаті туристичного збору виступають лише податковими агентами і їм слід більш відповідально ставитись до перерахунку цього збору в бюджет громади, адже в подальшому з цих коштів фінансуються в тому числі і інфраструктурні проєкти для розвитку курортних територій.

Крім того, посадовиця звернула увагу присутніх, що у разі здійснення господарської діяльності платнику обов’язково слід стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомити контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП, а також важливості правильного та коректного його заповнення, щоб в податкових органах відображалась достовірна інформація. В подальшому доперевірочний аналіз дозволить при відсутності ризиків неофіційної зайнятості чи наявності об’єктів оподаткування в яких здійснюється діяльність не навідуватись до добросовісних платників податків.

Також Наталія Зікрата наголосила, що якщо платник податків з іншої області здійснює діяльність на території Івано-Франківщини у нього виникає обов’язок подавати звітність та сплачувати окремі податки та збори за місцем здійснення діяльності, тобто за місцем розташування готелю, ресторану тощо. Такому підприємцю необхідно стати на облік в податковій за неосновним місцем подавши заяву за формою №17-ОПП або ж перереєструватись за місцем здійснення діяльності.