За несвоєчасну сплату розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань) передбачена відповідальність

опубліковано 18 травня 2020 о 15:44 Розділ: Новини

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу. Зазначена норма передбачена підпунктом 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Крім цього, пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом.

Нагадаємо, розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Відповідно до статті 100 Податкового кодексу підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Для оформлення дозволу про розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платник податків має звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою.

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення.

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню, здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться податковим органом.

Строк дії розстрочення податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником-податкового органу або його заступником;

- стосовно місцевих податків і зборів – керівником податкового органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого  зараховуються такі місцеві податки і збори.

При цьому розстрочення або відстрочення  надається окремо за кожним податком та збором.