Майно платника в податковій заставі: чи потрібно узгоджувати з податковим органом здійснення операцій щодо нього?

опубліковано 10 листопада 2026 о 08:17 Розділ: Новини

Відповідно до пункту 92.1 статті 92 ПКУ платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. 

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. 

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. 

У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (пункт 92.2. статті 92 ПКУ). 

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (пункт 92.3 статті 92 ПКУ). 

Згідно з пунктом 92.4 статті 92 ПКУ не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації. 

При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем. 

У випадку, передбаченому абзацом першим пункту 92.4 статті 92 ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 статті 92 не застосовуються.