Чи переносяться терміни проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи?

опубліковано 29 вересня 2026 о 08:14 Розділ: Новини

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників (частина друга ст. 92 ЦКУ).
З урахуванням норм Кодексу законів про працю України, у разі тимчасової відсутності працівника юридичної особи (у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням тощо) його обов’язки покладаються на іншого працівника в т.ч. за сумісництвом на підставі строкового трудового договору (ст.ст. 24, 102 прим. 1 та 105 КЗпП).
Якщо установчими документами не передбачено покладання обов’язків керівника або головного бухгалтера на іншу особу на період їх тимчасової відсутності, така особа визначається окремим наказом як уповноважена на виконання відповідних функцій.
Відповідно до п. 13 частини другої ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться такі відомості, зокрема про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Водночас, частиною першою ст. 10 Закону № 755 визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України одним із шляхів здійснення податкового контролю є здійснення перевірок та звірок, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.        

Види перевірок визначені у ст. 75 ПКУ. Зокрема контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.        

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, законодавства з питань регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів (продукції), дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).        

Порядок проведення фактичної перевірки визначено у ст. 80 ПКУ. Зокрема, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податку (особи) відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПКУ.        

Водночас, згідно з п. 80.7 ст. 80 ПКУ фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.        

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено в ст. 81 ПКУ, а особливості проведення документальної невиїзної перевірки – в ст. 79 ПКУ.        

Отже, для проведення фактичної перевірки достатньо присутності особи, яка здійснює розрахункові операції, а хвороба, відпустка або відрядження посадових осіб юридичної особи не є підставами для її перенесення.        

Поряд із цим, ПКУ визначає конкретні випадки, у яких можливе перенесення або зупинення строків проведення документальних та фактичних перевірок платників податків. Такі випадки застосовуються у порядку і межах, визначених нормами ПКУ, зокрема:
         - абзацами першим – третім п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.        

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.        

Відповідно до абзацу першого п. 82.4 ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.        

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур (абзац третій п. 82.4 ст. 82 ПКУ).        

У абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
         У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (абзац третій п. 85.9 ст. 85 ПКУ).       

Відповідно до абзацу другого п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.        

Крім того, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.        

У п.п. 69.2 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення.        

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у п.п. 69.2 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.        

З урахуванням викладеного, можливість перенесення термінів будь-якої перевірки у зв’язку з хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи нормами ПКУ не передбачена.