Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, нормою п.п. 14.1.170 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що право на податкову знижку має фізична особа, яка отримує дохід у вигляді заробітної плати. Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX внесено зміни до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.
Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної, особи учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.
Платник податку має право скористатися зазначеною в п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’зково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Таким чином, для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку: копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копію договору оренди житла; копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів); відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо. Право на зазначену податкову знижку застосовується до витрат, понесених платником податку, починаючи з 1 жовтня 2025 року.