Чи є базою нарахування єдиного внеску дохід, отриманий ФОП, за період, на який припадає дата її смерті?

опубліковано 21 серпня 2026 о 08:34 Розділ: Новини

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).         

Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) (крім електронних резидентів (е-резидентів) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.         

Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), є сума, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).         

Згідно з п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями відомості, зокрема, про фізичних осіб – підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.          

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) подається, зокрема, копія свідоцтва про смерть фізичної особи (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).         

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта ст. 13 Закону № 755).         

Крім того, п. 9 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, визначено, що у разі смерті фізичної особи – підприємця, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску підлягає списанню.         

Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем (крім електронних резидентів (е-резидентів), за період, на який припадає дата її смерті, не є базою нарахування єдиного внеску.