В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують українським підприємствам, які користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, варто враховувати, що такі операції перебувають під валютним наглядом. Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.

Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить ∑Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.

Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.

Перед здійсненням авансової оплати податкова служба рекомендує:

визначити реалістичні строки виконання договору;

перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;

своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;

контролювати дотримання граничного строку розрахунків.

Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:

отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;

документальне підтвердження форс-мажорних обставин;

звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.

Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.