Яка відповідальність застосовується до фізичної особи за несплату/несвоєчасну сплату суми мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) нарахованого контролюючим органом у ППР?
опубліковано 03 серпня 2026 о 08:05 Розділ: Новини
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.
Для цілей застосування абзацу шостого п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ відомості про місцезнаходження земельних ділянок відносно меж населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесеними до Державного земельного кадастру.
У разі відсутності таких даних у Державному земельному кадастрі до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.
Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, положеннями якого встановлено порядок виконання платниками, податків обов’язків, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у разі відсутності у них можливості своєчасно виконати такі обов’язки.