Подання декларації та сплата рентної плати за спеціальне водокористування
опубліковано 15 червня 2026 о 08:12 Розділ: Новини
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Згідно з частиною третьою ст. 42 Водного кодексу України первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (частина перша ст. 48 Водного кодексу).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Перелік випадків, за яких за фактичний обсяг використаної водокористувачем рентна плата не справляється визначено п. 255.4 ст. 255 ПКУ. Зокрема, рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
Пунктом 255.7 ст. 255 ПКУ встановлено, що житлово-комунальні підприємства мають право застосовувати до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
З огляду на викладене, об’єкт оподаткування рентною платою (фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі) поділяється на 3 складові частини, залежно від напрямків її використання (постачання), а саме, обсяг, що:
постачається водокористувачем населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб;
постачається водокористувачем юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, у тому числі теплопостачальним організаціям, ОСББ, ЖБК, тощо, незалежно від напрямків її використання (постачання) останніми;
використовується житлово-комунальними підприємствами у межах технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за наявності у водокористувачів декількох об’єктів оподаткування рентною платою (напрямків використання обсягів води) здійснюється шляхом складання трьох окремих додатків 5 до звітної Декларації, а саме:
за обсяги води, що постачено населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб, із зазначенням у:
р. 8 – фактичних обсягів води, що у звітному (податковому) періоді постачено населенню;
р. 10.2 – величини «0» (нуль), оскільки податкове зобов’язання не виникає;
р. 9 – ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта;
за обсяги води, що постачено юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, у тому числі теплопостачальним організаціям, ОСББ, ЖБК, тощо, незалежно від напрямків її використання (постачання) останніми, із зазначенням у:
р. 8 – обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачено для потреб вторинних споживачів;
р. 10.2 – величини «1» (один), оскільки податкове зобов’язання обчислюється за ставкою, визначеною ПКУ без застосування понижувального коефіцієнта;
р. 9 – ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта;
за обсяги води, які використовуються житлово-комунальними підприємствами у межах технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, із зазначенням у:
р. 8 – обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для власних технологічних потреб;
р. 10.2 – коефіцієнта 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ);
р. 9 – ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта;
Таким чином, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл та використовує воду для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб є платником рентної плати та має подавати Декларацію і сплачувати рентну плату за обсяги води, використані ним для забезпечення господарських потреб у межах провадження господарської діяльності, тобто виробничих (господарський) потреб.