Після завершення перевірки платник податків – фізична особа не має права подавати Декларацію за податковий період, що перевірявся

опубліковано 08 червня 2026 о 08:07 Розділ: Новини

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу передбачено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.                  

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.                  

Податкова декларація  – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).                  

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).                 

Водночас, п.п 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ встановлено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.                  

Особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ.                  

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію, розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (підпункти 78.1.1 та 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Абзацом першим п. 57.3 ст. 57 ПКУ передбачено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (зі змінами, далі - Порядок) визначено, що інтегрована картка платника містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 розд. V Порядку не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
До настання граничного строку сплати / зменшення донараховані / зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати / зменшення відповідні донараховані / зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Разом з тим, відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Таким чином, у разі неподання платником податків – фізичною особою в установлений строк Декларації за попередні звітні (податкові) періоди контролюючий орган має право провести документальну перевірку та самостійно за такі періоди визначити суму грошових зобов’язань платника податку, які платник податку має право оскаржити в адміністративному або судовому порядку.
Після завершення такої перевірки платник податків – фізична особа не має права подавати Декларацію за податковий період, що перевірявся, оскільки суми грошових зобов’язань за такі періоди визначені контролюючим органом та обліковуються в ІКП на підставі врученого податкового повідомлення – рішення (за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження).