Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), які є роботодавцями, нараховують ЄВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 відс. визначеної бази нарахування ЄВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.
Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів.
Іншого Законом № 2464 не передбачено.
Враховуючи зазначене, ФОП нараховують ЄВ на заробітну плату працівників-інвалідів у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ.